ГОВОРЛИВИЙ, А, Е.
Говорливий, а, е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 296.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГОВОРУХА, ХИ, →← ГОВОРИТИСЯ ГЛ. УПОТРЕБЛЯЕТСЯ ТОЛЬКО ВЪ 3ЕМЪ ЛИЦѢ И ЧАЩЕ ВСЕГО БЕЗЛИЧНО: ГОВОРИТЬСЯ, ГОВОРИЛОСЬ. ПОСЛОВИЦЯ ГОВОРИТЬСЯ, А ХЛІБ ЇСТЬСЯ. НОМ. № 11285. ДІД МОВЧИТЬ, НЕНАЧЕ НЕ ДО ЙОГО ГОВОРИТЬСЯ. ЛЕВИЦ. І.